Архіви за місяць Березень, 2020

НАКАЗ

 

31 березня 2020 року                     смт Гоща                      № __ -ОД

 

Про звільнення від проходження
державної підсумкової атестації учнів

Гощанської районної гімназії,
які завершують здобуття початкової та
базової загальної середньої освіти, у
2019/2020 навчальному році

 

 

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України «Про звільнення від проходження державної підсумкової атестації учнів, які завершують здобуття початкової та базової загальної середньої освіти, у 2019/2020 навчальному році» від 30 березня 2020 року № 463

 

НАКАЗУЮ

 

  1. Звільнити у 2019/2020 навчальному році від проходження державної підсумкової атестації учнів 4, V (9) класів Гощанської районної гімназії, які завершують здобуття початкової та базової загальної середньої освіти.
  2. Класним керівникам Купець Тетяні Миколаївні, Бриковець Оксані Андріївні ознайомити зі змістом даного наказу учнів та батьків 4, V (9) класів.
  3. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.

 

Директор гімназії                                              В. Скоцик

Про дати проведення ЗНО і вступної кампанії

Міністерство освіти визначило орієнтовні дати проведення зовнішнього незалежного оцінювання і вступної кампанії при різних варіантах завершення карантинних заходів в Україні. Відповідні дані оприлюднені на сайті освітнього відомства.

За інформацією МОН, зараз відомством розглядаються два варіанти строків проведення ЗНО і вступної кампанії — у випадку завершення карантину у травні-червні та у серпні 2020 року.

Варіант 1. Завершення карантину на початку травня або на початку червня

  • проведення пробного ЗНО — травень або червень;
  • основна сесія ЗНО — 25 червня – 17 липня;
  • результати ЗНО не пізніше — 31 липня;
  • видача атестатів не пізніше — початок серпня;
  • додаткова сесія ЗНО — 28 липня – 11 серпня;
  • старт реєстрації е-кабінетів вступників — 1 серпня;
  • творчі конкурси, вступні іспити — 1 – 12 серпня (контракт до 22 серпня);
  • прийом документів — 13 – 22 серпня;
  • зарахування на бюджет — 1 вересня;
  • початок навчання першокурсників — 15 вересня.

Варіант 2. Завершення карантину на початку серпня

  • проведення пробного ЗНО — початок серпня;
  • основна сесія ЗНО — 17 серпня – 4 вересня;
  • результати ЗНО не пізніше — 17 вересня;
  • видача атестатів не пізніше — другої половини вересня;
  • додаткова сесія ЗНО — 22 вересня – 6 жовтня;
  • старт реєстрації е-кабінетів вступників — 25 вересня;
  • творчі конкурси, вступні іспити — 25 вересня – 3 жовтня (контракт до 13 жовтня);
  • прийом документів — 4 – 13 жовтня;
  • зарахування на бюджет — 23 жовтня;
  • початок навчання першокурсників — 2 листопада.

Склянка води: виставляємо розумні рамки

Склянка з водою

Іноді для ілюстрації розвитку дитини я привожу приклад з водою.

Малюк в своєму розвитку зі своїми емоціями подібний до води – непередбачуваний, безпосередній, рухливий, спонтанний. Він всім цікавиться, у все вникає. Його цікавість стрімко, як потік води, змінюється і рухається, випереджаючи зір і слух. Він подібний до потоку, річки або струмочку.

А тепер уявіть, як ви ллєте воду на стіл, що з нею відбувається? Вона стихійно розтікається в несподіваних напрямках, проливається вниз, її важко зібрати і повернути в ємкість. Якщо не ставити склянку або кордони, то вода буде розтікатися в усі сторони, їй нема на що спертися або піднятися, вона проливається все нижче і нижче … Також і малюк, якщо йому не встановлювати розумних меж і рамок, він розтікається на всі боки , втрачає орієнтири і опору для розвитку, у відповідь на це виникає багато тривоги і розгубленості.

Якщо ж наливати воду в вузький стакан або тонку вазу, то вода швидко і без сильних емоційних затрат досягне верху. Всередині майже не буде життя, вологи, зате рівень води буде високий, іноді навіть вище сміливих очікувань. І що трапиться з водою, якщо її так залишити? Вірно – вона позеленіє і стухне. Якщо дитині ставити багато жорстких кордонів, рамок і обмежень, то вона стане такою, якою хочуть її бачити батьки (у багатьох випадках), але чи буде вона щасливою? Чи буде в неї життя, задоволення від існування і діяльності? Думаю, відповідь очевидна …

Дитині потрібні розумні рамки, на які вона може спертися у своєму зростанні, розвитку. При цьому необхідна деяка свобода у використанні дитиною своїх можливостей для здійснення того, що їй самій цікаво і не є корисним з точки зору дорослого. Станьте для дитини «склянкою», яка дає опору і в той же час простір для внутрішнього життя.

Перевірте себе, порахуйте, чи збігається у вас кількість обмежень, заборон і вимог до кількості того, що можна, дозволено, допустимо?

Про організацію освітнього процесу в Гощанській районній гімназії під час карантину

НАКАЗ

 

26 березня 2020 року                     смт Гоща                      № 19-АГ

 

Про організацію освітнього процесу

в Гощанській районній гімназії під час карантину

 

Відповідно до розпорядження КМУ №338-Р від 25 березня 2020 року, листа Міністерства освіти і науки №1/9-173 від 23 березня 2020 року «Щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти під час карантину», ухвали педагогічної ради Гощанської районної гімназії (протокол №5  від 12.03.2020 р.):

 

НАКАЗУЮ

 

  1. Навчання у гімназії призупинити до 24 квітня 2020 року.
  2. Продовжити дистанційне навчання для учнів усіх класів гімназії до 24 квітня 2020 року.
  3. Учителям гімназії:

3.1.    Забезпечити розміщення навчальних матеріалів з предметів на сторінках електронного журналу соціальній системі освіти України «Нові знання» (nz.ua).

3.2.    Організацію та фіксацію освітнього процесу здійснювати у соціальній системі освіти України «Нові знання» (nz.ua).

3.3.    У класному журналі на відповідних сторінках навчального предмета  зазначати тематику навчального матеріалу, домашні завдання, а також форми роботи (дистанційні онлайн-консультації, відео-уроки, скайп-конференції, тестування тощо).

3.4.    Відтермінувати заповнення класних журналів у друкованому вигляді до нормалізації епідеміологічної ситуації.

  1. Заступнику директора гімназії Хрипі М.В. обліковувати робочі години вчителя, який забезпечує дистанційне навчання учнів, відповідно до навчального навантаження вчителя та розкладу навчальних занять у Гощанській районній гімназії.
  2. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.

 

Директор гімназії                                              В. Скоцик

Поради вчителям про навчання вдома

Навчання вдома: практичні поради для вчителів від психологині Світлани Ройз

Дистанційне навчання – це, насамперед, не про технічні засоби, а про те, як учителю налагодити зв’язок з учнями, підтримати їх і вдало спланувати роботу. Що можна порекомендувати вчителям – “Новій українській школі” розповіла сімейна і дитяча психологиня Світлана Ройз.

Читайте також “Навчання вдома: практичні поради для батьків від психологині Світлани Ройз“

ЗАГАЛЬНІ ТЕЗИ
Перше. Я вклоняюсь учителям, які готові до змін і які зараз працюють у новому форматі або готуються до цього: ви дуже швидко адаптуєтесь до зовнішніх умов, це величезне навантаження. Я б дуже хотіла, щоб сьогодні не тільки лікарі, а й вчителі відчули наші повагу і вдячність за те, що вони роблять. Це стосується також і директорів шкіл, і вихователів дитячих садочків, які залишаються на зв’язку зі своїми вихованцями. Це зараз важливо для нас усіх.

Друге. У попередньому інтерв’ю я просила батьків бути дбайливими до вчителів, тому що вони зараз працюють у стресі, у нових для себе умовах. У цьому інтерв’ю я хочу попросити вчителів бути уважними до батьків своїх учнів.

Учителям важливо пам’ятати, що батьки зараз опановують невластиву для них професію. І вони відчувають таку ж надмірну напругу – відчуття небезпечності особистого простору, страх за життя і неможливість впоратися з новою ситуацією та новими компетенціями.

Буде коректно, якщо вчитель спитає батьків (дітей будь-якого віку), чим він може допомогти. Це запитання, яке сигналізує про готовність до контакту. Хтось із батьків скаже: “Дякую, мені нічого не потрібно”. Хтось проігнорує. А хтось дійсно скаже, що було б йому помічне, і тоді вчителю потрібно дати підтримку цій сім’ї.

Третє. Коли вчитель спілкується з дітьми – неважливо, якого вони віку і чи це дистанційне або безпосереднє спілкування. Діти в контакті більшою мірою з вашим емоційним станом, з тим, що ви відчуваєте, як ви говорите – а не що ви говорите.

Тому якщо у вас є можливість обирати час для включення, оберіть той, коли ви почуваєтесь максимально наповненими і в ресурсі, бо зараз діти потребують вашої емоційної підтримки – можливо, більше, ніж академічних знань.

ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ
1. Якщо ви занепокоєні незвичною працею в онлайн-режимі, ви можете відверто сказати дітям, що це для вас новий досвід і ви трохи збентежені роботою в онлайн. Це нормально – сказати дітям будь-якого віку, що ви це робите вперше і вам дещо ніяково.

На цьому досвіді дитина вчиться у вас – зокрема і того, що ви дозволяєте собі бути вразливими в той час, коли ви знімаєте “корону” і вчитесь нового.

Те, як ви опановуєте новий досвід, може бути більшим уроком для дітей, ніж те, що вони вчать сьогодні за навчальним планом.

Ви супроводжуєте дитину під час навчання, і за цей час вона має здобути не тільки академічні знання, але й досвід, як навчатись нового – і цей шлях діти зараз можуть пройти разом із вами.

2. Діти зараз позбавлені живого контакту. Ми створені так, що найкраще ми сприймаємо інформацію, коли бачимо живу людину. Коли проводили експерименти, яка система навчання найбільш ефективна – порівнювали аудіокурси, відеоформат і живе спілкування.

Результати були такі: аудіокурси давали найслабший ефект, записана відеолекція працювала краще, але найбільш ефективним виявився живий контакт, під час якого спрацьовує дзеркальна система людини.

Тобто якщо в наявних умовах у вас є можливість живого контакту, це буде набагато продуктивніше. Бачити і чути вчителя – це те, чого потребують діти в будь-якому віці. Також чудово, якщо ви будете готувати презентації на 7-10 хвилин, тому що в сучасних дітей провідний канал сприйняття інформації – візуальний.

3. Діти відвикають від колективу та вчителя, і якщо не намагатись “втримати” їх, після карантину доведеться вкладати час і зусилля в адаптацію, “повернення” дітей.

Найважливіше зараз – не втратити з ними контакт і зберегти довіру. Якщо у вас є можливість зробити для учнів розсилку – просто з жартом, з чимось особистим, з людським зверненням – це буде прекрасно.

Дітям зараз тривожно, а якщо нам тривожно – ми не вчимось. І чим більше поряд із дітьми адекватних дорослих, тим краще. А кому довіряє дитина? Батькам та вчителям. Насправді це буде на користь навчанню і зараз, і тоді – коли все це закінчиться і діти знову прийдуть до школи. Ви не повинні втрачати зв’язок.

4. Зараз у вас є можливість змінити свій образ і ставлення дітей до себе з формального і вимушеного на ставлення до вчителя як до людини. Якщо зараз учитель зробить щось, що не вкладається у стандартний образ, щось, що спочатку викличе в дитини навіть шок (скажімо, відправить жартівливу розсилку або одягне для відеочату котячі вушка), – це буде прекрасно.

У вас є можливість поекспериментувати зі своїми образом та підходом. Це не має бути насильство, але якщо для вас це органічно і ви відчували себе у школі затиснутою в жорсткі межі – зараз саме час для експериментів.

5. Якщо дитина зробила домашнє завдання і бачить, що дорослий його не перевірив, – у неї знижується мотивація. Тому, якщо ви даєте домашнє завдання, то обов’язково дайте і зворотний зв’язок у зручному для вас вигляді. Також важливо обговорити, що буде, якщо дитина не виконає завдання.

6. І, нарешті, потурбуйтесь, щоб самим не вигоріти. Ми увійшли в цей карантин уже вигорівшими і живемо зараз у режимі енергозбереження. Ми не знаємо, наскільки це затягнеться. І тому вмикаємо турботу про кожен елемент системи – і про себе також.

МОЛОДША ШКОЛА
1. Ідеально, якщо у вас є можливість і сили збирати дітей через Zoom або подібні застосунки з можливістю відеоконференції, щоб діти могли спілкуватись одне з одним – хоча б 10 хвилин на день. Нинішня ситуація – чудова можливість стимулювати дітей до спілкування в колективі, що, між іншим, є профілактикою булінгу.

Класна група у вайбері або щось інше, будь-який застосунок, який дасть можливість дітям надсилати одне одному промені добра, – це має бути ініційовано вчителем. З маленькими можна разом співати пісеньку – скажімо, ту, яку вони співали у класі, або проводити те ж ранкове коло: його можна робити в загальний конференції – “привіт-привіт” і надсилати одне одному сердечки.

2. Спілкування онлайн – це велике психічне навантаження для маленької дитини, у деяких аспектах набагато більше, ніж перебування у класі. Це стосується малюків, у яких ще немає внутрішнього розуміння, як влаштоване віртуальне спілкування.

На вас падає велике навантаження, бо ви стаєте модераторами загальної розмови. Вам треба впевнитись, що всі бачать одне одного, що в кожного є право голосу, і ви регулюєте ці контакти. Окремо вам треба попередньо побудувати концепт і план вашої зустрічі так, щоб це не перетворилося просто в загальний галас.

3. Важливо відзначити кожного персонально. Якщо знайдуться сили, кожному сказати добре слово та прислати персональний смайлик, як дають наліпки малюкам.

4. Для малюків важлива не частота, а регулярність спілкування. Можна виходити у відеоконференцію не щодня, а кілька разів на тиждень – це логічно ще й з огляду на те, що на підготовку витрачається набагато більше часу. Треба також дати собі час на відновлення, бо віртуальне спілкування для багатьох енергетично затратніше, ніж урок у класі.

5. Коли діти зустрічаються після розлуки і перебувають у стані стресу, та ще й зустріч відбувається в незвичному форматі – треба максимально уповільнити темп розмови. Тому що від наших темпу і гучності залежить стан того, хто з нами взаємодіє. Ваш спокійний і тихий голос уже буде стабілізацією.

СЕРЕДНЯ ШКОЛА
1. З підлітками важливо встановити жорсткий режим зустрічей. Треба, аби вони чітко знали, що коли буде, коли вони здають домашнє завдання тощо.

2. Важливо, щоб учитель дав підтримку учням. У тому сенсі, що він має розуміти, як їм складно – насамперед, не спілкуватись одне з одним. Адже головне завдання підліткового віку – входити в контакт зі своєю референтною групою, тобто з однолітками. А вони зараз майже позбавлені цього контакту.

3. Хоча підлітки – вже не малюки, чудово, якщо у вчителя буде можливість їх усіх бачити. Якщо ви можете сказати персональне слово кожному або просто перелічити всіх у загальному чаті – це теж буде важливо. Тому що, не дивлячись на їхній опір дорослим, підліткам треба відчувати себе частиною загалу. Прекрасно, якщо у класі був спільний ритуал – наприклад, вітання або прощання, чи якась особлива фраза. Якщо цього не було – вчителям було б чудово такі ритуали напрацьовувати.

Навчання вдома: практичні поради для вчителів від психологині Світлани Ройз
Фото: автор – VitalikRadko, Depositphotos

4. Сучасні підлітки технічно просунутіші за нас – і важливо не соромитись просити їх про допомогу. Підліток опирається материнській фігурі. Саме тому, працюючи з дітьми цього віку, вчителькам дуже складно зберегти авторитетні позиції. Коли я працюю зі вчителями, які вчать підлітків, я прошу їх не входити в роль мами. Адже вони постійно потраплятимуть під материнську проєкцію і до них буде опір.

Навпаки: якщо в підлітків буде можливість відчути свою силу, це підніме авторитет учителя в їхніх очах. А якщо згодом ви скажете: “Дивіться, я взагалі цього не розуміла, але завдяки вам змогла опанувати” – це стане зоною їхнього найближчого розвитку. Вони відчують, що допомогли іншому, зробили потрібне і важливе. Якщо вчителька, від якої цього не очікують, раптом опанує інтернет – її “бали” в очах підлітків одразу злетять до стелі.

5. Ця криза може привести нас до нового формату стосунків з учнями. Ви можете сказати: “У мене зараз купа технічних питань, до кого я можу звертатись?”. Або спитати в них, які фільми або серіали вони дивляться, в які ігри грають – це стане можливістю бути в більшому контакті і зрозуміти, чим вони дихають.

СТАРША ШКОЛА
1. У старшій школі діти зазвичай самі знають, чого їм не вистачає і де в них слабкі місця. Учитель спрямовує їх, відкриває їм двері і насправді більше орієнтується на питання, які вони ставлять. Ну, і сам ставить питання – у чому зараз я можу вам допомогти?

2. Говоріть їм, якщо виникають технічні складнощі і просіть поради. І, можливо, якщо в них залишаються сили і час, запропонуйте бути тьюторами, розробниками і “пояснювателями” чогось для молодших дітей. Тому що учні середньої школи будуть краще вчитись у старшокласників, ніж у вчителів. А для старшокласників це можливість повторити матеріал, адже ЗНО містить програму всієї школи з 5 класу.

3. Для старшого школяра вчитель є провідником. Це довірена людина, до якої можна звернутись. Карантин – це час, коли діти можуть поставити вам додаткові запитання, надолужити щось за індивідуальним планом. Учитель час від часу має виходити на спілкування з усією групою, але можна також просто надсилати завдання в месенджер: у нормі, у старшокласників має вистачити послідовності їх виконати. Звісно, це не скасовує особистий контакт, адже це, окрім передачі знань, – підтримка.

Важливо розуміти, що ця криза дає нам можливість обнулитись, вийти з цього в новій якості одне для одного. Це шанс і для вчителів, і для директорів шкіл – передивитись відносини, кордони одне одного. Ця можливість не пов’язана з віком, посадою або обставинами, а виключно з нашими станом і готовністю до змін.

Як задати домашку на карантині….


Як задати «домашку» на карантин, щоб її зробили

Більшість учнів сприймають карантин як чергові канікули. Як же привернути їхню увагу до навчання? У виграшній ситуації опинилися вчителі, які ще до закриття шкіл використовували онлайн-навчання, не завалювали «домашкою» та роздавали креативні завдання. «Освіторія» розпитала найкращих вчителів України, фіналістів премії Global Teacher Prize Ukraine різних років, як вони організовують освітній процес під час дистанційного навчання.

Максимум гнучкості та креативу

Наталя Наддур, учителька англійської мови та економіки Київської гімназії «Консул» №86, фіналістка GTPU 2017 року
Учні сприймають карантин як канікули, тому потрібно бути гнучким і креативним. Краще на цей час давати їм не академічні завдання, а мініпроєкти. Лякати сучасних дітей — не працює, так само не бояться вони і поганих оцінок. Лише мотивація, для чого їм це потрібно, дає результат.

Прикладом такого творчого завдання з англійської мови може бути попросити їх начитати на диктофон улюблений вірш чи фрагмент прозового твору. Уривок має бути невеликий — 5-10 хвилин. Діти не звикли чути свій голос й іноді записують фрагмент по кілька разів. Це хороший спосіб потренувати вимову і дикцію. Учням це завдання подобається. Воно має також профорієнтаційну складову. Я пояснюю, що вміння начитувати текст бездоганно і швидко знадобиться їм у професії ведучого чи журналіста.

Карантин — чудова нагода почитати. Але змусити сучасних дітей читати товстелезні книги ми не можемо. Бо вони розуміють, що можуть отримати інформацію швидше. Вони скоріше подивляться кіно чи послухають подкаст. Тому краще задавати короткі твори, але з глибоким змістом.

Для точних дисциплін доречно проводити Skype-конференції на 15-20 хвилин щотижня. Цього часу достатньо, щоб пояснити нову тему й обговорити незрозумілі питання. Запитайте напередодні, коли учням зручніше вийти онлайн. Діти мають заздалегідь чітко сформулювати запитання до вчителя. Клас потрібно розбити на групи, тому що Skype дає змогу підключати не більш ніж 10 осіб одночасно. Важливо назвати це конференцією чи телемостом, виходом в ефір. Якщо це буде черговий урок, їм буде нецікаво.

У мене кожен клас має свою групу в Telegram. Скинула їм зараз статтю про коронавірус і попросила розібрати ситуацію. Кожен учень пише плюси та мінуси пандемії з точки зору її впливу на світову економіку. Адже кожна ситуація має плюси та мінуси.

Як організувати дистанційне навчання учнів — покрокова інструкція

Грайте і привчайте до дистанційки поступово

Оксана Коваленко, вчителька математики та інформатики Чернігівської спеціалізованої школи №2, фіналістка GTPU 2017 року
Щоб діти користувалися онлайн-ресурсами, йшли на них і розуміли, що там може бути домашнє завдання, їх треба до цього привчати.

Якщо говорити про вивчення математики або інформатики в середній школі, то діти із задоволенням грають на LearningApps. Спочатку опановують матеріал в ігровій формі, а потім за допомогою цього ж інструменту проходять тести. І дитина наче і грається, і отримує задоволення, і одночасно виконує домашнє завдання. Однак це має бути не все домашнє завдання, а частина самостійної роботи.

Коли діти привчаються до такого процесу, що домашнє завдання — це не тільки підручник, а й електронний підручник чи вправа на якомусь ресурсі, або й вікторина Kahoot!, тоді вони та батьки не впадають у стан шоку на карантині.

Щодо мене, то я веду постійний блог на Blogspot. Це безкоштовний ресурс від Google. На ньому я викладаю свої уроки з математики та інформатики. У мене вже понад мільйон переглядів на цьому блозі.

Коли настав карантин, одразу виклала там перше дистанційне домашнє завдання. Воно було у формі Google-документа. А з платформи Gios задала конкретні завдання. Одразу як закріплення — Google test. Це дуже зручний інструмент. Дитині набагато цікавіше пройти опитування в такій формі й тут же отримати оцінку. Статистика одразу видасть мені прізвище та ім’я цієї дитини, всі її помилки і час, за який вона пройшла тест.

Завдання з математики потрібно викладати раз на тиждень. Щоб дитина планувала, що вона повинна зробити за цей час. А потім закріпити вивчене тестом.

Уроки з інформатики також викладені у моєму блозі. Як вчитель математики та інформатики можу стверджувати, що інформатика — наука технологій. Можна задати дитині намалювати вітальну листівку в графічному редакторі і все. А з математикою потрібно опанувати правила і закріпити їх у класі.

Я давала таку задачу з математики: скільки буде коштувати різдвяна кутя. Тепер можна попросити порахувати вартість великоднього кошика. Десь третина класу робить ці проєктні завдання із задоволенням. І заради цього варто готувати такі нестандартні задачі.

Серед інструментів для дистанційного навчання я б назвала онлайн-дошку Padlet. Це такий ресурс, на якому ви можете додавати оголошення з домашнім завданням. Можна робити так, що тільки ви додаєте, а можна, щоб діти також прикріплювали свої роботи. Треба думати, чи створювати дошку на один клас, чи робити дошку з математики, дошку з інформатики. На жаль, вона вже стала платною, але безкоштовно можна створити три дошки.

Ідіть у соціальні мережі за дітьми

Антоніна Показій, учителька математики Макарівського багатопрофільного ліцею в Київській області, фіналістка GTPU 2017 року

Цього року вже був двотижневий карантин. А в мене три класи поглибленого вивчення математики. Важливо, щоб за ці тижні діти не випали з навчального процесу. Тим паче, що багато хто готується до ЗНО. Тому я створила групу у Viber, але потім побачила, що вона неефективна, бо мої учні не дуже люблять Viber. Тоді створила групу в Telegram, і пішло. Група для 11-го класу називається «ЗНО. Моя улюблена математика». Інша група для 10-го класу — «Мої невгамовні».

Тепер мені дуже комфортно, що в мене є ці групи. Я їм надсилаю відеоуроки, які знаходжу в YouTube, потім ми обговорюємо їх, і я задаю завдання. Мені подобається, що вивчаючи математику, діти можуть іще спілкуватися. Хочу підключити також Skype-уроки.

Завдання даю блоком на тиждень до вихідних. Якщо є потреба, вони мені можуть у будь-який час написати. Коли вийдемо з карантину, тоді вже будуть контрольні.

Іще мені подобається платформа Gios. Це платний ресурс, але я виграла безкоштовний доступ на два місяці. Іще вони на тритижневий карантин дали всім безкоштовний доступ. У мене на платформі Gios 9-й клас. Там є по кожній темі відеоуроки, опорні схеми, приклади розв’язування задач і завдання різного виду: тести, завдання на відповідність, правда-неправда, практичні задачі, як у дослідженні PISA.

Під час дистанційного навчання важливо тримати зворотний зв’язок з учнями. Так от ця платформа дає змогу відстежувати успіх і прогрес кожного учня і одразу його оцінити.

Також вартує уваги платформа Classtime. Там є бібліотека, можна створити свою сесію, а можна користуватися вже готовими матеріалами, давати доступ дітям. Вона також забезпечує зворотний зв’язок і виставляє оцінку кожному учневі автоматично.

Укладіть джентльменську угоду

Станіслав Федосєєв, учитель математики приватної школи Midgard School у Києві, фіналіст GTPU 2017 року

З 11-м класом ми створили групу в Telegram, куди старшокласники скидають власні розв’язання задач з певної теми. А для того, щоб їх мотивувати, ми уклали усну угоду, яку потім зафіксували письмово.

На першому занятті, коли ми тільки почали готуватися до ЗНО з математики, я запитав, що б їх мотивувало, щоб вони «не зливалися» і продовжували систематично готуватися. Під час мозкового штурму вони самі виробили правила підготовки, а я об’єднав все в один текст:

«Я (ім’я, прізвище) усвідомлюю, що мене чекає непроста робота над собою, над своєю підготовкою до ЗНО з математики.
Мені буде не хотітися що-небудь робити, але я буду.
Я приймаю про це рішення прямо зараз.
У важку хвилину я не буду думати про те, що мені не хочеться, буду направляти свої думки і дії на результат, який хочу отримати.
У зв’язку із цим я беру на себе зобов’язання навчатися за системою: «мінімум — 100% — максимум» до 20 травня 2020 року. Розумію, що результат у роботі залежить від мене, моєї самоорганізації та підготовки. Зобов’язуюся готуватися до ЗНО з математики щодня по одному з варіантів: 100% — 60 хвилин на день, мінімум — 10 хвилин на день, максимум — 6 годин на день.
Зобов’язуюсь кожного дня до 23:59 надсилати звіт про виконану роботу за день у вигляді фото, записаного відео або аудіо. У випадку невиконання мною правил за день, тобто у випадку відсутності звіту про виконану мною роботу, я добровільно буду давати по 100 грн кожному з учасників, окрім учителя Станіслава».

Вони прийняли, підписали і працюють!

Учні беруть за основу програму 100%. Вони повинні кожного дня займатися математикою по годині на день. Але бувають форс-мажори (хвороба, поїздка), коли учні зазвичай взагалі не вчаться. Так от, щоб цього не сталося в такі дні, ми прийняли програму мінімум — 10 хвилин щодня.

Ми проводили експеримент, що за 10 хвилин можна багато зробити. Як мінімум, вивчити формули, повторити їх, подивитися 5-хвилинне відео — і ось день минув не дарма з точки зору підготовки з математики.

Програма максимум виконується на певному підйомі, коли гарний настрій, є натхнення. Тут треба поставити якусь завищену планку, якої ти, на перший погляд, не досягнеш — 6 годин на день.

Завдяки цій угоді їм не потрібен примус ззовні від вчителя. Учні один одного самі мотивують. Їх у мене цього року п’ятеро готується до ЗНО. Якщо хтось не скинув звіт до 23:59, він має 4 учням заплатити по 100 гривень. І вони платять. Що батьки? Вони кажуть: «Виконуй і не плати!»

Якщо завдання не роблять, запитайте себе

Олександр Жук, учитель інформатики Запорізької школи-інтернату «Джерело». Увійшов до ТОП-50 найкращих вчителів світової премії Global Teacher Prize. Здобув перемогу на українській премії 2018 року

Зі старшими учнями я працюю у Google Classroom. Вони всі там зареєстровані. Коли я розміщую там завдання, їм приходить повідомлення на e-mail і, відповідно, на телефон.

Вони знають, що повинні виконувати ці завдання, незалежно від того, чи були у школі. Оцінки їм надходять автоматично. Це дуже спрощує роботу. Тому карантин не буде для них таким стресом.

Я даю багато практичних завдань, які пов’язані з життям.

Нещодавно вони розраховували, як можна потрапити із Запоріжжя до Гданська за 100 доларів. Учні повинні були розписати, скільки коштують квитки, як правильно їх оформити, як зробити поселення, які документи потрібні для подорожі.

Зараз вони будують 3D-модель своєї кімнати та прораховують, які матеріали та скільки їм потрібні, щоб зробити ремонт, і скільки це буде коштувати.

Якщо я задам їм якісь діаграми зробити, а сам дивитися їх не буду, то їм нецікаво навіть спілкуватися потім зі мною.

Є довготривалі завдання, які можна задавати на тиждень, два.

Я не задаю дуже багато завдань, бо розумію: якщо їх задати занадто, ніхто не зробить. Повинно бути відчуття міри. Якщо ти задав щось, і майже ніхто це не зробив, то, напевно, проблема в тобі. Значить потрібно проаналізувати і, можливо, щось змінити в самому завданні. Може, воно для них не настільки цікаве, щоб його виконувати. Потрібно проаналізувати себе.

Роздавайте електронні відзнаки

Владислав Качур, учитель іноземних мов Вінницької гімназії №6 та приватної гімназії «Дельфін»

У гімназії «Дельфін» уроки йдуть за розкладом, тільки в дистанційному режимі. Наша гімназія використовує платформу Zoom для онлайн-конференцій. Вчителі ведуть уроки в онлайн-режимі. У нас немає перебоїв із домашнім завданням.

Якщо говорити про державну школу, то в нас є блог і загальношкільний сайт. Усі вчителі розробляють завдання, щоб скоротити матеріал під час карантину і подати його учням.

Особисто я бачу перспективу, як мотивувати учнів, щоб вони робили ці завдання на карантині, у використанні платформи Bageсraft. Вона надає можливість вчителю використовувати готові електронні відзнаки або розробити свої. Учень, зробивши певне завдання і надіславши його вчителю, отримує спеціальну відзнаку. Ігрові методики — це одна з дієвих речей, які можуть вплинути на мотивацію дитини.

Учителеві автоматично надсилається інформація по кожному учневі. Ця платформа передбачає завантаження додатка на смартфон або роботу вдома з комп’ютера. Учень може поїхати до бабусі, виконати завдання на смартфоні і надіслати вчителю. Немає прив’язки до місця. Відмовок, що вибачте, у мене не вийшло, немає. Ми б’ємо учня його ж фішками.

Я використовую поки іншу платформу — ClassDojo. Це також відзнаки для дітей. Я бачу, як вони працюють. Тому мені не важко передбачити, що Bagecraft також сподобається дітям.

Переверніть своє уявлення про навчання

Олег Слушний, директор та викладач інформатики Вінницької школи №20, фіналіст GTPU 2019 року

Ми беремо участь у всеукраїнському експерименті і запроваджуємо змішане навчання. Силами вчителів змінили технологію перевернутого навчання і адаптували її під український формат.

Вчителі-природничники, які викладають хімію, біологію, фізику, географію, розробили відеоуроки. Кожне відео триває 3-7 хвилин. Вони використовують їх під час звичайного освітнього процесу, а тепер і на карантині.

Перевернуте навчання — це технологія, яка дає змогу організувати освітній процес так, що теоретичний матеріал діти вивчають вдома самостійно за допомогою відео, наприклад. А під час уроку відбувається його практичне опрацювання.

Чому ми вбачали в технології перевернутого навчання таку перспективу? Тому що зараз багато говорять про індивідуальну освітню траєкторію та маршрут кожної дитини. І саме ця технологія забезпечує можливість зробити цю диференціацію. Вчитель на уроці викладає матеріал у своєму темпі. Наприклад, я швидко розмовляю, тому діти на уроці вимушені адаптуватися до мого темпу. Але це не завжди ефективно для певної категорії учнів. А коли є відзнятий відеофрагмент, вони можуть кілька разів його переглянути, зупинити, де потрібно. Це можна робити в комфортному для себе темпі й у зручному місці — хоч би й у маршрутці по дорозі до школи.

Останнім відкриттям нашої творчої динамічної групи вчителів було використання платформи EdPuzzle. Вона дала змогу до того відео, яке ми викладали через YouTube, додати ще й завдання. Діти дивляться відео, і через 45 секунд на екрані з’являється тестове завдання. Поки діти його не виконають, не введуть відповідь, не поставлять певну позначку, вони не можуть переглядати відео далі.

Учитель може моніторити, скільки разів кожна дитина подивилася відео, чи дала вона відповіді на ці питання і чи правильні вони. Також тут є можливість коментарів.

Інтерфейс цієї платформи англомовний. Але для вчителів це можливість підвищити свій фаховий рівень.

Зараз ми хочемо масштабувати цю технологію на всі предмети.

Розробники технології змішаного навчання, зокрема перевернутого навчання, говорять, що коротке навчальне відео бажано і корисно давати на самостійне опрацювання дітям, починаючи з 14 років.

Автор: Оксана Ляпчинська

Чим зайняти дітей на карантині

Чим зайняти дітей на карантині

Карантин, який оголосили по всій Україні через новий коронавірус, значно ускладнив життя батькам. Оскільки дитсадки та школи закрили на три тижні, дітей треба розважати вдома. Гуляти на вулиці можна і треба, втім, краще уникати скупчень людей, як-от на дитячих майданчиках. Краще прогулюватись парками чи виїжджати у ліс за місто. Ми ж пропонуємо декілька варіантів розваг, якими можна зацікавити дітей, сидячи в приміщенні.

1. Незвичні способи малювання

Відбитки пальців

Правила. Підготуй такі речі:

шматочки мочалки;

фарби;

вода;

пензлик;

ручки, олівці або фломастери.

Спочатку нанесемо фарбу на мочалку пензликом. Тепер притиснемо до мочалки пальчик. Усе — на папері можна залишати кольоровий відбиток!

Малюнки мильними бульбашками

Правила. У мильний розчин (вода, мило, шампунь) додай акварельної фарби або харчового барвника. Колір обирай на власний розсуд.

Візьми соломинку і дунь через неї в мильну воду, створюючи якнайбільше бульбашок.

А тепер – увага! Візьми акварельний папір та легенько приклади його зверху до бульбашок. Дай просохнути. Щоб зробити папір ще яскравішим, прикладай його до бульбашок на воді різних кольорів.

Дмухавки

Правила. Зробити ляпку. Дмухати на ляпку фарби через соломинку в різних напрямках в залежності від задуму. Домалювати необхідне пальчиком, пензлем, жмаканим папером.

Читайте також: Гаряча ванна та часник: 6 найабсурдніших міфів про коронавірус

2. Ігри з книгами

Фантазер

Правила. Візьміть якусь дитячу книжку з картинками. Уважно розгляньте картинки разом із малюком і придумайте історію, не пов’язану з тією, про яку написана книга. Кілька разів виконайте це разом, а потім дитина і сама долучиться до вигадування.

Детектив

Правила. Інший варіант цієї гри, коли мама чи тато, не показуючи дитині картинку, розповідає, що на ній зображено і зариває книгу. А дитина повинна знайти цей малюнок, орієнтуючись за маминим описом. Потім помінятися ролями: описує дитина, шукаєш ти.

3. Розвиваючі ігри

Будуємо шалаш

Будиночки в дитинстві не будували тільки ледачі. Коли почнете споруджувати з дитиною будинок із табуреток, ковдр, подушок і коробок, самі того не помічаючи, повернетеся у дитинство! І обов’язково захочете спорудити свій особистий шалаш для читання і медитації.

Озвучка

Правила. Коли в телевізорі відключається звук, а на мультики, кіно або новини придумується власна озвучка. Дитина услід за дорослими перевтілюється на справжнього артиста!

Вгадай

Зав’яжи малюкові очі шарфиком і давай у руки по черзі різні предмети: м’яку іграшку, м’яч, тарілку, зернятка, книгу тощо. Завдання дитини – вгадати на дотик, що у нього в руках. Ускладнити гру можна, якщо вгадувати речі по запаху або, наприклад, за смаком.

Тіні

Загадково і заманливо показувати театр тіней на стінці при запаленій свічці. Тут включається фантазія і творчість. Але не варто обмежуватися лише літаючими пташками або гавкаючими собаками із рук. Виріж разом із дитиною з паперу силуети героїв відомих казок, і розіграйте їх за ролями.

Посадити і виростити рослину

Привчити дитину нести відповідальність і не забувати про догляд. Квітка – не пес чи кіт, тож сильно не заважатиме.

Скарбничка

Зробити скарбничку і навчити дитину правильно витрачати гроші. Можливо, навіть ввести список заробітку. Щоб отримати гроші – треба їх заробити. Полив квітку – 5 гривень, прибрав іграшки – 10 гривень, застелив ліжко – 15.

4. Проста наука

Міні-вулкан в домашніх умовах

Що вам потрібно:

cкляна баночка з кришкою, що закручується;

рослинна олія;

куркума;

глечик або прозора ємність.

Змішайте олію з куркумою – олія має змінити колір на жовтий. Тепер залийте олію в баночку по вінця, щоб у баночці не лишилося повітря. Проколіть у кришці дірку й опустіть баночку у воду. Олія легша від води і відразу почне підніматися з баночки нагору, а вода заповнюватиме баночку. У вас запрацює справжнісінький вулкан! Якщо додасте декілька камінців на дно посудини – матимете підводний вулкан.

Танець яйця

Як змусити яйце танцювати? Проведіть цей експеримент – і усе побачите самі!

Що вам потрібно:

1. Яйце (звичайне куряче яйце, не бите, з рівною поверхнею, класичної овальної форми).

2. Круглий піднос із рівним дном.

Покладіть яйце на піднос і намагайтеся плавно робити кругові рухи підносом щоразу швидше і швидше, тримаючи його горизонтально. Яйце на підносі також почне обертатися. У міру прискорення обертання яйце «підніметься» і стане обертатися на одному з кінців: тупому або гострому, зайнявши, звичайно, вертикальне положення.

Що відбувається? Відцентрова сила утримує яйце, подібно до того як розкручена дзига стоїть на площині, а нерозкручена лежить на боці.

Звичайно, цей експеримент потребує певного досвіду і вправності. Ні з першого, ні з другого і навіть із третього разу у вас, більш за все, нічого не вийде. Але варто тренуватися.

Секретне невидиме чорнило

Створення невидимого чорнила – дуже захопливий процес! Ви можете вдати секретного агента, бо маєте свої секретні коди і повідомлення, приховані від інших. Усе, що вам необхідно, – це деякі предмети домашнього вжитку і таємна сила лимонного соку.

Що вам потрібно:

Половина лимона;

Вода;

Ложка;

Миска;

Ватна паличка;

Білий папір;

Лампа.

Вичавіть трохи лимонного соку в миску і додайте декілька крапель води.Змішайте воду і лимонний сік ложкою.Умочіть  ватяну паличку в суміш і напишіть повідомлення на білому папері. Зачекайте, доки сік висохне і стане повністю непомітним.

Коли ви будете готові прочитати ваше секретне повідомлення або показати його комусь,  нагрійте папір, тримаючи його поруч із лампочкою.

Що відбувається? Лимонний сік – це органічна речовина, яка окислюється і при нагріванні стає коричневою. Розведений у воді лимонний сік  дуже важко помітити. Коли ви застосуєте його на папері, ніхто не знатиме про його наявність доти, поки папір не буде нагрітий і ваше секретне повідомлення не відкриється. Інші речовини, які «працюють» так само, – апельсиновий сік, мед, молоко, цибулевий сік, оцет і вино.

Більше експериментів для дітей можна знайти тут.

5. Вироби своїми руками

Саморобний блокнот 

Створіть яскравий особистий блокнот для дитини, де можна записувати її графік на день або  на тиждень. Оформіть і прикрасьте разом новий блокнот і внесіть перші завдання для дитини. З таким підходом навіть завдання «прибратися у кімнаті» буде виконуватися з великим бажанням. 

Колаж бажань

Прикрашаємо стіну і вчимо дитину йти до своїх цілей і бажань. Візуалізуємо її мрії і заодно креативно проводимо час, шукаючи необхідний матеріал та вирізаючи потрібні форми.

Іграшки з яєчних лотків 

Що можна зробити з картонних лотків для яєць – та що завгодно! Наприклад, транспортні засоби, будиночки,пірамідки, книги,шахматні дошки тощо.

Як організувати навчання своїх дітей дома

Як у період тривог заспокоїти своїх дітей, а також зробити так, щоб удома вони не закинули навчання і водночас не відчували себе напружено? Про це “Новій українській школі” розповіла сімейна і дитяча психологиня Світлана Ройз.

ЗАГАЛЬНІ ТЕЗИ
1. Зараз діти, так само як і ми, перебувають у напрузі. Вони відчувають загальну тривогу від невизначеності, від напруги батьків, від зміни звичного режиму та обмежень. До цього додаються хвилювання про ДПА/ЗНО – поки немає розуміння щодо цього питання, від цього напруга посилюється. Тобто, зараз діти, особливо старші, потребують батьківської підтримки, вони очікують від батьків психологічної допомоги.

2. Ідеально, якщо батьки намагаються бути в контакті зі станом дитини і її почуттями, чесно говорять про те, що з нами відбувається. Треба просто сказати: “Якби мені зараз було потрібно вчитися вдома, я би, мабуть, на все забив. Мені самому складно зараз зібрати себе в купу. Давай допоможемо одне одному – наприклад, разом складемо розклад на день. Я потребую твоєї допомоги”.

3. Ми маємо розуміти, що перші два тижні – це період адаптації, коли ми тільки напрацьовуємо новий життєвий досвід. У когось – два, у когось – два з половиною. Це індивідуально. Взагалі, “по-хорошому”, на адаптацію дається до двох місяців, тобто два тижні – це фантастично швидко. Тому зараз ми маємо бути дуже терплячими і обережними до себе і своїх дітей.

4. Треба просто робити вдих та видих і нагадувати собі: “Я не вчитель”.

Основа техніки безпеки для батьків: нам потрібно пам’ятати, що ми НЕ вчителі для наших дітей, у нас немає потрібних професійних навичок, ми не вміємо пояснювати предмети і, найголовніше (власне, чому батькам не можна навчати своїх дітей) – ми дуже емоційно залучаємось. Якщо дитина щось не розуміє, ми не можемо впоратись зі своїми емоціями: нам здається, що ми дурні, наша дитина дурна і таке інше. А дитина може просто не сприймати нас у ролі вчителя – і це нормально.

ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ
1. День не має перетворюватись на суцільне виконання домашніх завдань. Школа – це не все життя дитини, особливо зараз. Діти і без того відчувають себе незрозуміло за що покараними, і нам важливо, аби школа не асоціювалась із додатковим покаранням.

2. У дитини, яка вчиться вдома, має бути окрема територія. Навіть якщо в неї немає своєї кімнати, можна символічно позначити невелику частину мотузкою на підлозі, зробити парканчик з іграшок або коробок – що завгодно.

Ми всі зараз змушені жити і працювати разом на невеличкій території, і це час перегляду кордонів кожної людини – неважливо, великої чи маленької – і поваги до цих кордонів. Це час, коли батьки вчаться стукати, перш ніж увійти в кімнату підлітка, якщо вони не робили цього раніше. Час, коли дитина вчиться не підходити без нагальної потреби до мами, яка працює з дому.

3. Треба слідкувати, щоб дитина будь-якого віку робила перерви – і краще, якщо ми зупинимо її трохи раніше, ніж вона втомиться. Маленькі втомлюються за 10-15 хвилин, підлітки – десь за півгодини.

4. Відчиняйте вікна, провітрюйте, дбайте про свіже повітря під час навчання дитини. У мозку є структури, що відповідають за відчуття безпеки – у разі нестачі свіжого повітря ці показники зменшуються. Якщо дитина перебуває в задусі, у неї знижується активність, вона втомлюється, закатує істерики. Чим менше повітря, тим гірші результати навчання.

5. Часто, коли дитина бачить велику кількість завдань (більше 8), у неї природно починається паніка і їй легше взагалі закрити щоденник або месенджер. Наше завдання – допомогти структурувати підхід до навчання. Буквально скласти з дитиною план: ти починаєш робити оце, потім – це.

Також – розбивати велике завдання на маленькі частини. Це стосується всіх дітей. Загалом старші школярі вже вміють це робити самостійно, але якщо дитина у стані тривоги – розфокусована, погляд відсторонений, відсутній, або дитина хапається то за одне, то за інше – їй треба допомогти.

6. Часто дитина перед вибором: з якого завдання почати – з простого чи складного? Це залежить від того, як ваша дитина “вступає в діяльність”. Щоб це зрозуміти, треба поспостерігати: як дитина прокидається?

Є діти, які швидко встають, умиваються і починають усе робити. Коли така дитина їсть, вона спочатку з’їдає всі найсмачніші шматки і залишає несмачні наостанок. У такому ж режимі вона “вмикається” в усе нове. Тобто дуже швидко “входить” в урок – але й швидко втомлюється. Вона швидко здає контрольну роботу – але не факт, що там не буде помилок. Про таких дітей кажуть, що вони все схоплюють миттєво, але не зрозуміло, наскільки довго будуть це пам’ятати. Таким дітям треба складне давати на початку. І робити зарядку після уроку.

Натомість, є діти іншого типу – які довше розганяються. Вони “вмикаються” не так швидко – але довше йдуть. Ці діти переважно встають поволі, не з першого разу, зазвичай спочатку з’їдають несмачне, а смачні шматочки залишають наостанок. Таким дітям треба на розгін давати легкші завдання, а складні – потім. Їм навіть можна ставити під час навчання енергійну музику – якщо музика їх не відволікає. Або робити перед уроком зарядку.

7. Коли ми хочемо дитину в щось швидко залучити – наприклад, у навчання – ми маємо пам’ятати, що в неї, як у кожної людини, є інерція. Коли маленька дитина грається, а їй треба сідати за уроки – тут допоможе обумовлений час або дзвоник будильника, який кличе до навчання. Або ми говоримо: “За 10 хвилин сідаємо за уроки”. Так ми виявляємо повагу до своєї дитини як до людини. Зрозуміло, що це складно, адже багато батьків сьогодні також живуть у режимі дефіциту сил. Найлегший спосіб зекономити сили – примус. Але це програшний спосіб.

ПОЧАТКОВА ШКОЛА
У початковій школі мотивація до навчання – виключно зовнішня. Малюк вчиться заради задоволення, фану, заохочення. Треба також розуміти, що в дитини вже є невеликий, але досвід навчання. У першокласників його ще нема, але в 2-3 класах він уже напрацьовується.
1. Нам важливо, щоб, за можливості, не збивався звичний режим. Це неможливо в повній мірі, він однаково вже збився, але треба створити новий і намагатись його дотримуватись.

2. Треба, щоб для навчання було окреме місце. Ідеально, щоб був окремий простір, “кокон”, щоб дитина розуміла: вона туди заходить – і все, вона вже налаштована на навчання.

3. Важливо, щоб до навчання кликав якийсь сигнал, як дзвоник – наприклад, будильник телефона. Це має бути приємний звук, якась улюблена музика – але краще, аби це не був мамин голос. По відношенню до мами і тата й так буде вдосталь напруги: зараз батьки живуть у змішаних ролях, а скрізь, де є змішані ролі, – є конфлікти.

4. Оптимально, коли дитина займається 10, максимум 15 хвилин. Потім дзвенить дзвоник, дитина може випити води, порухатись. Ми ж пам’ятаємо, що живемо в умовах, коли в дитини знижена рухливість і нестача повітря.

5. Пам’ятаймо, що ми – не няньки і за дитину завдання не робимо. Але деяким дітям важливо, аби ми були в кімнаті, коли вони вчаться. Можна займатися своїми справами, але потрібна присутність батьків. Час від часу можна підходити до дитини, питати, як справи, підтримувати її, прикладаючи руку до місця підтримки – між лопатками на спині. Це таємне місце підвищення самооцінки, додавання сил.

6. Прекрасно, якщо батькам стане сил зробити з малюками “Гоґвортс” – тобто створити ігрове середовище. Якщо ми зможемо озброїтись чарівною паличкою, якою б торкалися лоба дитини і казали: “Ти з усім впораєшся”. Чарівний будильник у нас уже є, і не завадить знайти для дитини чарівний камінець мудрості – ну, і для себе принагідно.

7. Ми пам’ятаємо, що дитина перебуває в напрузі – отже, ми маємо більше, ніж зазвичай, звертати увагу на те, що їй вдається добре. Так званий метод “зеленої ручки” – підкреслювати не недоліки, а успіхи – особливо потрібний у режимі підвищеної напруги, коли дитина не дуже впевнена в собі.

СЕРЕДНЯ ШКОЛА
У школярів середньої школи під час підліткової кризи зазвичай страждає навчальна мотивація, тому що в мозку в цей час інші завдання. Підлітковий вік – це час, коли мозок складно сприймає нову інформацію. Тоді відбувається так званий синаптичний прунінг – відкидання невикористаних нейронних зв’язків. Щоб це відбулося, треба обмежити приймання нової інформації.

Дитина в цей момент стає дуже сонливою і починає трохи “гальмувати”. У неї потерпає довгострокова пам’ять. Вона, не те що б не хоче – а фізично не може запам’ятовувати обсяги інформації, які їй пропонують. Її мозок має інші завдання. Можна сказати, як не шкода це визнавати, що в середній школі мотивації до навчання практично немає, або вона зароджується.

Ще Лєв Толстой казав, що існує “пустеля отроцтва”. Це саме про те, що переживають підлітки. Мало того, що це криза самотності, криза особистості – зараз вони взагалі обмежені у спілкуванні. Добре, якщо в них є вдома інтернет, щоб вони могли спілкуватись хоч у соцмережах.

1. Для підлітків добре, якщо їхній робочий день і день взагалі починається не о 8:30, а хоча б на годину пізніше. Це був би величезний внесок у їхнє здоров’я. Адже їхні потреби у сні більші, ніж зазвичай.

2. Підлітки чинять опір материнській фігурі, вчителькам дуже складно працювати з підлітками. Якщо мама ще й починає керувати його навчанням – це вдвічі гірше. Тому було б чудово разом із підлітком обрати та встановити певний звуковий сигнал, який кличе його робити уроки. Так можна організувати весь денний розклад. Чим менше материнського голосу, який наказує, що робити, – тим краще. Усе, що стосується наказів, краще перенести в повідомлення у месенджер чи якісь звукові сигнали.

3. Підлітку важливо, аби ми бачили в ньому авторитетну фігуру. Тож якщо ми зараз перекладемо частину родинної відповідальності на нього, якщо він готовий її взяти, – це буде внесок і в наші стосунки, і у відчуття сили самим підлітком.

Ми можемо поставити пряме запитання: “Чим я можу бути для тебе корисним, що я можу зробити для тебе зараз?”. Наступний крок: “Я не хочу, аби твій день перетворювався на суцільне навчання, давай подумаємо, що там буде ще”. Щодо навчання можна сказати: “Давай сплануємо, скільки часу потрібно на кожен предмет, і скажи мені сам – тебе контролювати чи не треба?”.

4. Треба запитати підлітка, як краще облаштувати його місце. І тут, оскільки ми маємо справу зі спротивом, можливо, підліток вирішить робити уроки на підлозі, лежачи. Треба поставитись до цього з розумінням – це також буде внесок у стосунки і в повагу до особистого простору підлітка.

5. Якщо підліток відчуває, що його контролюють – він буде бунтувати. Але йому також важливо бачити, що якщо він щось зробив – це він, умовно кажучи, зробив не даремно. Треба говорити, як ви цінуєте те, що він робить.

6. Підліток може спитати: “Чому я маю це все робити, якщо ти взагалі нічого не робиш?”. Ми можемо вимагати чогось від дитини тільки тоді, коли їй є, що від нас дзеркалити. Я можу очікувати, що мої діти займаються зарядкою, якщо я сама займаюсь. Вони мають бачити, що ми вчимось або працюємо з дому. І це буде геніально – якщо ми всідаємось або разом, або кожен у своїй кімнаті, і до нього долітає, як ви слухаєте лекцію або працюєте.

СТАРША ШКОЛА
Учні старшої школи вже націлені на результат. Якщо дитина нормально розвивається і дорослішає, у неї вже формується внутрішня мотивація до навчання. Така дитина буде сама шукати, де ще знайти інформацію, що їй потрібна. Тут ми можемо допомогти, розповідаючи їй про онлайн-курси, які ми самі бачили, різні джерела інформації з питань, що її цікавлять.

1. Дитина старшої школи вже може бачити власну користь. У нормі, до 14-15 років уже має визріти власна мотивація до навчання. Отже, цей вік має бути часом, коли ми вже не дуже контролюємо процес, дитина “вчиться сама”.

Якщо ми її усе ще контролюємо, – можливо, коли ми вийдемо з карантину, буде потрібна допомога тьютора, психолога, нейропсихолога, щоб подивитись, яка зі структур психіки дитини потребує корекції. Тому що у старшого школяра – дитини 16-17 років – уже має сформуватися внутрішній контроль і є безпосередня навчальна мотивація. Він сам розуміє, заради чого все це робить.

2. Якщо ми бачимо, що наша дитина – вмотивована і відповідальна, нам треба слідкувати, щоб вона відпочивала і перемикалась на різні види діяльності. У таких дітей може бути більша, ніж зазвичай, потреба в комп’ютерних іграх, де скидається напруга. Ідеально, якщо є правило: наприклад, дитина 40 хвилин грає на комп’ютері, а потім робить 20 присідань або іншу фізичну вправу. Треба, щоб ми вмикали тіло, тому що йому зараз не вистачає уваги.

Зараз непростий час і випробування для всіх – тож зичу сил батькам, дітям і вчителям.

Говоримо з дітьми про карантин

ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ЕПІДЕМІЮ.

Діти відчувають наші тривоги та страхи, тому говорити з ними ПОТРІБНО, не замовчувати складних тем і не ігнорувати цікавість дитини.

Про що варто сказати дитині:
1. «Боятися – це НОРМАЛЬНО. Страх – це почуття, яке допомагає нам бути обережними та піклувалися про своє здоров‘я й здоров‘я інших людей».

2. «Якщо тобі страшно, ГОВОРИ мені про це. Страх стає меншим, коли ним ділишся».

3. «Страх зменшується, коли ЗНАЄШ, ЩО РОБИТИ, щоб захистити здоров‘я: дотримуватися карантину, на вулиці й закритих приміщеннях одягати маску та обробляти руки антисептиком/милом, тримати дистанцію від інших людей». Це тимчасові заходи безпеки, які нас захищають.

4. «Всі епідемії ЗАКІНЧУЮТЬСЯ і все стає як раніше».

Рекомендації для батьків:

✅ Обмежте перегляд новин вдома. Не варто перевантажувати дитину інформацією. Нехай вдома вона відчуває себе у ЗАХИСТІ й безпеці.

✅ Не обговорюйте поряд з дітьми найгірші сценарії. Діти нічого не можуть зробити, а переживати будуть не менше.

✅ Якщо дитина злякалася якоїсь інформації щодо епідемії – заспокойте її, поясніть, які міри робите ви, щоб захиститися. Запропонуйте дитині збудувати у її кімнаті захисну фортецію, ПОГРАЙТЕСЯ з нею. ПЕРЕМОЖІТЬ всі віруси.

✅ Якщо дитина хвилюється за здоров‘я бабусі чи дідуся, нехай поговорить з ними по скайпу, а вони її заспокоять, що РОБЛЯТЬ все, щоб захистити себе.

✅ Створіть щоденні сімейні РИТУАЛИ, які будуть підтримувати ПОЗИТИВНИЙ настрій у родині: чаювання, ігри, перегляд фільму всією родиною тощо.

Усім підтримки й безпеки! ❤️

Весняні канікули у гімназії

До уваги всіх учасників освітнього процесу! Весняні канікули у гімназії тривають з 23 по 29 березня.  Дистанційне навчання розпочнеться у понеділок 30 березня.

Будьте здорові! Бережіть себе!