Розділ ‘Батькам’

Розпочато набір до 10-го класу!

Гощанська гімназія оголошує набір учнів до 10 класу за історичним та математичним профілями навчання. Прийом заяв відбуватиметься за адресою електронної пошти g_gimnazia@ukr.net до 20 червня 2020 року.

Телефон для довідок – 0971445197 (Скоцик Валерій Єстафійович).

Дирекція гімназії

 

До уваги батьків майбутніх першокласників!

У четвер 4 червня о 17.00 год відбудуться збори батьків учнів 1-го класу в 2020-2021 н.р. Місце проведення – спортивна зала гімназії. Батьківські збори організовуватимуться  із дотриманням соціальної дистанції та всіх заходів безпеки під час карантину.

До уваги батьків майбутніх першокласників!

Гощанська гімназія оголошує набір учнів до 1 класу. Реєстрація заяв здійснюватиметься в режимі онлайн на порталі “Нові знання” (посилання для переходу на сайт реєстрації https://nz.ua/ ) з 1 по 31 травня 2020 року. Для зарахування дитини потрібно подати такі документи: заява на ім’я директора гімназії (створюється автоматично під час реєстрації), сканкопії свідоцтва про народження дитини та документів, які надають першочергове право для зарахування до гімназії (завантажуються при реєстрації). Скановані медичну довідку встановленого зразка, картку щеплень дитини пересилаємо на адресу електронної пошти g_gimnazia@ukr.net до 31 травня 2020 року.  Детальна інструкція для електронної реєстрації розміщена в документі за посиланням https://drive.google.com/file/d/1mxhibZXHvvSDtnyWNcE1Ayheh5cO-bBw/view?usp=sharing

Стилі спілкування батьків з дітьми

СТИЛІ ВИХОВАННЯ ТА ЇХ ВПЛИВ НА САМООЦІНКУ ПІДЛІТКІВ

1. Надмірна опіка (гіперопіка). Цей стиль характеризується надмірним піклуванням, попередженням активності, бажанням зробити все за дитину.
З раннього дитинства діти дуже прив’язані до батьків. По мірі зростання самостійності, і, особливо, в перехідному віці, ця залежність починає дитину обтяжувати. Погано, якщо дітям не вистачає батьківської любові, але надмірна опіка також шкодить дитині, а батьки інколи плутають любов і опіку. Вона затрудняє формування в дітей внутрішньої автономії та породжує залежність як рису характеру. Люблячі матері часом не здатні уявити дитину окремо від себе, не розуміючи того, що юнак не зможе подорослішати, не розірвавши пуповину емоційної залежності від батьків.
Батьки звикли до своєї дитини і не схильні помічати вікових психологічних змін, що відбуваються з нею. Вона виросла, змінилася, а люблячі батьки все ще бачать її такою, якою вона була декілька років тому, причому власна думка їм здається беззаперечною. Підлітки, навпаки, набувають критичного ставлення до батьків, вони починають чинити опір. А це часто ображає батьків «Я живу заради дітей», – пишаючись, заявляють батьки. Але при ретельному аналізі виявляється, що фактично буває так, батьки живуть не заради дітей, а скоріше за їх рахунок. Багато з них відносяться до своїх дітей зверхньо, висмоктуючи з них усі «соки». Адже якщо батьки не реалізувались у професійному плані, не досягли бажаної для них значущості в кар’єрі, спілкуючись із дитиною, вони цілком можуть задовольнити ці потреби, постійно нагадуючи їй, як багато для неї зробили, дорікаючи їй цим, забороняючи робити їй те, що хочеться, блокуючи її розвиток. Спілкуючись із дитиною вони можуть відчувати себе великими начальниками.
Завдання дорослого – попередити, застерегти, пояснити, вказати на можливі наслідки, але дати можливість дитині діяти самостійно, здійснювати свій власний вибір. Тоді, навіть зробивши помилку, дитина навчиться думати, відповідати за свої вчинки, за себе, бути самостійною. Звичайно, все залежить від ситуації і віку дитини. Але обов’язково слід пам’ятати, що рано чи пізно дитині треба буде ставати дорослою й самостійною і те, як це буде відбуватися, залежить від усіх дорослих, які оточують підлітка, а передовсім – від батьків і вчителів.

2. Авторитарний стиль виховання – це стиль, при якому батьки недооцінюють позитив, який є в їхніх дітях і віддають перевагу контролю. Цей спосіб виховання іноді пов’язують з агресивно-командним впливом батьків. Насправді авторитарні батьки – не обов’язково диктатори й деспоти, вони можуть бути дуже люблячими і ніжними, але у стосунках з дитиною на перше місце, як у випадку гіперопіки, ставлять свою потребу бути поруч, контролювати життя дитини, приймати за неї рішення. З одного боку, це забезпечує певний психологічний комфорт: можна менше хвилюватися за дитину, не боятися, що вона наробить помилок. Але з іншого боку, надмірний батьківський контроль унеможливлює розвиток самостійності підлітка: він не може навчитися ініціативності, відповідальності, наполегливості, самоконтролю. Адже самоповага і впевненість у собі формуються лише за умови, що людина має можливість сама поставити собі мету й досягти її самостійно. В умовах постійного керування з боку батьків такою метою може стати лише протистояння дорослим, рішення не підкоритись їхнім вимогам. Якщо підліток досягає мети – виникає конфлікт з батьками, якщо ж батьки зможуть «переламати» дитину – у неї розвивається почуття власної неспроможності, пасивність, безініціативність, безвідповідальність. Така невпевненість у собі розповсюджується і на стосунки з однолітками: учень не може відстоювати свою думку, пасує перед більш упевненими в собі друзями і вчителями.
Для того, щоб зберегти стосунки зі своїми дітьми і водночас підтримувати їх упевненість у собі й самостійність, необхідно обмежити зону свого контролю, поступово передаючи підліткам відповідальність за їхні дії та вчинки. Це може бути досить серйозним психологічним випробуванням для батьків: адже дитина може наробити помилок, які доведеться потім виправляти. Наприклад, рішення підлітка піти до басейну може призвести до його застуди, лікування, ускладнень. Але якщо не пустити його, то наслідки можуть бути ще гіршими: і для стосунків з батьками (образа, недовіра, спроби приховувати від дорослих свої наміри) і для авторитету підлітка серед товаришів (підлітки зневажливо ставляться до однолітків, які підкорюються дорослим), і для самооцінки особистості (неможливість відстояти своє рішення інтерпретується дитиною як нерішучість, слабкість волі або як відсутність поваги, нерозуміння з боку сім’ї).
Таким чином, батьки стоять перед вибором: подбати про власний спокій і утримати дитину від самоствердження чи дати підростаючій особистості певну свободу, щоб вона могла розвиватись, учитись на своїх досягненнях і помилках.
Щоб зберегти психологічний контакт із старшокласниками, батьки повинні враховувати дорослішання дітей, відмовляючись від авторитарних методів виховання, навіть якщо вони здавалися раніше успішними.

3. Ліберальний стиль виховання характеризується наданням повної самостійності дітям. Ліберальне ставлення батьків, здається, могло б сприяти успішному самовизначенню і формуванню відповідальної позиції особистості. Але для цього особистості потрібно вже мати чітку систему власних орієнтирів: цілі, принципи, морально-етичні еталони тощо. Оскільки суб’єктивна картина світу в підлітковому віці лише формується, то підлітки потребують допомоги для орієнтиру в складному і мінливому світі. Якщо цю функцію не виконують батьки, вони шукають інших авторитетів, які часто суперечать один одному. Невизначеність суб’єктивних орієнтирів знижує самооцінку особистості, породжує почуття безпомічності, неспроможності знайти свій шлях у житті. І в таких умовах ліберальна позиція батьків сприймається підлітками як відстороненість, байдужість, навіть як егоїзм. «Їм немає діла до мене!» – думають у таких випадках діти. Отже, надання підліткам надмірної свободи так само небезпечне для становлення їх особистості, як і надмірне її обмеження.

4. Демократичний стиль виховання. Особливістю цього стилю взаємин є тверде, послідовне і водночас гнучке виховання. Батьки завжди пояснюють мотиви своїх вимог, заохочують їх обговорення з підлітком; влада використовується лише в міру необхідності; у дитині цінується як слухняність, так і незалежність; батьки встановлюють правила і твердо втілюють їх у життя, але не вважають себе безгрішними: вони прислухаються до думки дитини, хоч і не діють виключно відповідно до її бажань. Цей стиль виховання найбільшою мірою сприяє розвитку в дитини самостійності, активності, ініціативи і соціальної відповідальності.

Шановні батьки гімназистів!

У ці складні часи розуміємо, яке навантаження лягло на плечі всієї гімназійної спільноти. Наші педагоги дбають про забезпечення учнів сучасними й доступними навчальними матеріалами, використовують найдієвіші практики організації освітнього процесу в дистанційному режимі, намагаються виконувати вимоги навчальних програм, піклуючись про індивідуальні особливості та потреби кожної дитини. На жаль, в усіх класах є окремі учні, від яких учителі не отримують зворотного зв ̓язку, що свідчить про те, що діти з тих чи інших причин незворотно «випали» з освітнього процесу, який усіма силами намагаємося підтримувати в нашому закладі. Тож звертаємося до вас, шановні батьки, з проханням допомоги в організації дистанційного навчання для кожного учня Гощанської гімназії! Із 27 квітня 2020 року ми розпочинаємо процес виконання підсумкових контрольних робіт для 5—11 класів за ІІ семестр 2019-2020 навчального року з усіх предметів. Їх результати стануть визначальними для оцінювання за семестр, а відповідно і для виставлення річних оцінок, що також відбудеться в дистанційному режимі. Із 24 квітня на порталі «Нові знання» буде розміщено перелік питань для підготовки до підсумкових контрольних робіт за ІІ семестр. Окрім того, усі учасники освітнього процесу будуть ознайомлені з графіком проведення цих робіт. Закликаємо батьківську спільноту контролювати та підтримувати всіх учнів на цьому відповідальному шляху. Лише спільними зусиллями досягнемо бажаного результату!

Педагогічна спільнота гімназії

Як не піддатись паніці

Про корисну тривогу або як не піддатись паніці під час кризи

Для того, аби почалась паніка необхідне поєднанея двох інгредієнтів – людина має опинитись в незрозумілій для себе ситуації і у неї повинно вимкнутись критичне мислення.

Один інгредієнт зараз присутній у всіх нас – ситуація є абсолютно незрозумілою:

десь є вірус, але ми його не бачимо;
нам необхідно змінити звичне життя;
більшість часу ми змушені знаходитись в замкненому просторі, практично не контактувати з оточуючими;
ми не знаємо, скільки це все триватиме.
На додачу в нас є надлишок суперечливої інформації з різних джерел, і якщо зараз ми втратимо здатність критично мислити, тоді точно зустрінемось зі своїми панічними переживаннями.

Про те як допомогти собі впоратися з сьогоднішньою ситуацію ми поговоримо з психологом, психотерапевтом та засновницею психологічної студії “Сенс” – Мар’яною Франко.

– Як максимально адекватно оцінити теперішню ситуацію (не піддаючись паніці) і як при цьому поводитись?

Для збереження можливості адекватної оцінки ситуації, я б рекомендувала звернути увагу на 4 основні моменти:

“Слідкуйте за гігієною рук та розуму ”

Тому дбайте не лише про гігієну рук, але й про інформаційну гігієну. Читайте тільки офіційні новини і робіть це також дозовано. Адже якщо ми будемо надто часто мити руки, то ризикуємо пошкодити шкіру, а якщо переглядатимемо надмір інформації, то тим самим випробовуємо свою нервову систему і можемо заробити собі інформаційний невроз.

” Завжди майте план А та план Б “

Обдумайте та напишіть для себе 2 плани:

План А – що я робитиму, якщо все складеться найкращим чином;
План Б – що я робитиму, у найгіршому випадку.
Адже якщо ви готові до найгіршого сценарію, ви готові до будь-якого! Дуже важливо саме свідомо продумати найгірший сценарій, при чому від початку і до кінця. Для нашої психіки це наче відчути дно, грунт під ногами, від якого можна відштовхнутись.

” Подбайте про свою соціальну підтримку “

Людина – соціальна істота і для підтримки внутрішньої стабільності нам потрібні інші люди і відчуття, що ми не самі. Поміркуйте та запишіть як мінімум 5 людей, до яких ви можете звернутись по допомогу у разі потреби. І також важливо, попередньо домовитись з ними про це. Пам’ятайте, що зараз є багато технічних засобів для спілкування онлайн, а в критичних ситуаціях ви завжди можете звернутись до спеціалістів по допомогу.

” Прості та повторювані дії формують відчуття стабільності “

Людині, щоб почувати себе людиною, також надзвичайно важливо самій творити свою поведінку. Тому варто скласти список щоденних активностей, які залежать саме від вас і самостійно розробити для себе режим дня. Наприклад, щоранку робити зарядку чи йогу, з 10 до 17 продовжувати займатися своєю роботою або навчатись, а щовечора зідзвонюватись з друзями або мати спільну вечерю чи готувати щось смачненьке. Замість підказки можете скористатися списком ресурсних активностей.

– А як бути з тривогою?

– Тривога – це теж енергія, яку можна скеровувати на користь собі і оточуючим. Справді, просто тривожитись, не допомагає. Це схоже на те, коли мотор у авто увімкнений і бензин згоряє, але при цьому сам автомобіль залишається на місці. В кращому випадку ви використає все пальне, в гіршому зламаєте машину.

Тому, варто скеровувати свою тривогу в конструктивне русло та зайнятися трудотерапією – робити речі, які давно відкладали на потім. Взагалі, можна собі взяти за правило “сплати за простій”. Це як у таксі – якщо тривожишся більш ніж 5 хвилин, то маєш піти і зробити щось корисне для іншої людини – пожертвувати кошти, подзвонити рідним і запитати як у них справи, приготувати комусь чаю. Повірте, це чудово лікує від будь-якої паніки чи тривоги.

– Як не потонути у негативних думках та змінити фокус уваги на щось позитивне?

– Наш мозок дуже легко перемикається на негативні думки, але йому важко перейти на позитив і згадати про щось приємне. Тут вам також допоможе правило 5 хвилин – “ Якщо тривожні думки тривають більше 5 хвилин, обирайте будь-яку з улюблених активностей та просто робіть її “.

Для цього варто наперед розробити свій список активностей, пам’ятаючи що вони повинні бути доречними та безпечними, наприклад:

Тренування (йога, 7ми хвилинні тренування)
Медитація
Ігрові види спорту (самостійно чи з дітьми)
Молитва
Читання улюблених книжок
Прослуховування улюбленої музики
Творчі заняття
Масаж
Спілкування з давніми друзями чи родиною
Переглянути гарний фільм.
– Зараз багато людей дивляться фільми-жахів. Чи не зашкодить це нашій психіці в ситуації яка зараз склалася?

– Зазвичай – ні. Психологи давно дослідили цей ефект – річ у тім, що перегляд таких фільмів дає нам можливість перепочити від власних виснажливих переживань, адже сюжет відбувається не насправді, а страшні картинки ненадовго відволікають від власних переживань.

– Кажуть, що криза – час для можливостей і трансформацій. Як з користю його використати?

– Так, кожна криза несе в собі як небезпеку, так і нові можливості. Щоб їх побачити, варто задати собі питання – “А чому добре, що ця ситуація зі мною трапилася?”.

Багато моїх клієнтів відзначають, що саме це питання їм допомагає знаходити вихід у теперішній ситуації. Деякі зауважують, що нарешті можуть розслабитися, бо мають законну причину для своєї прокрастинації, ті, хто підпрацьовував, можуть відпочити, а хто, навпаки, не міг завершити свої “хвости” вирішили це зробити – перебрати старі речі, прибрати квартиру, почати вчити англійську чи переглянути свої бізнес-процесах тощо.

Також криза є хорошим тестом – вона чітко вказує на наші слабкі місця та точки до зростання. До прикладу, теперішній карантин комусь може показати, що у нього недостатньо сформована подушка фінансової безпеки, інші, сидячи вдома, можуть помітити, що мають багато невирішених проблем в особистих стосунках, які раніше не відчувалися тільки через те, що партнери просто мало часу проводили разом і відволікалися на роботу, а хтось зустрінеться з проблемою браку навичок управління своїми емоціями.

Як правильно «карантинити»? Дайте кілька порад.

Як правильно карантинити детально описано в інструкціях Міністерства охорони здоров’я та на сторіночці Уляни Супрун ????

Як психолог, порекомендую ставитися до карантину не як до спринту, а як до марафону.

” Карантин не спринт – це марафон “

Адже марафон передбачає іншу стратегію ніж спринт – це не видавати весь ресурс на початку, а рівномірно розподілити на усій дистанції, не забуваючи робити зупинки для відновлення сил. Потрібно розуміти, що для того, щоб дістатися фінішу потрібен час, ну і звісно, пам’ятати, що ми у цьому марафоні не одні, те що відбувається зараз відбувається з усіма людьми по цілому світі .

Бережіть себе та будьте здорові!

(с) Мар’яна Франко – психологиня, психотерапевтка Психологічної студії “Сенс”.

Усмішка чи злість

ТОЙ, ХТО УСМІХАЄТЬСЯ, ЗАВЖДИ СИЛЬНІШЕ ТОГО, ХТО ЗЛИТЬСЯ

«Під час великих потрясінь або труднощів завжди краще продовжувати займатися улюбленою справою, направляючи свою злість та енергію на щось позитивне»,

– Лі Якокка

Кажуть, що людина живе тим, на чому зосереджена її увага. Тому коли ситуація виходить з-під контролю й здається, що ви не знаєте «з чого почати», лише терпіння та певна частка оптимізму допоможуть впоратися з проблемою без згубних наслідків.

Якщо ж ви оберете негатив, він спричинить зайвий емоційний дисбаланс та стане причиною ще більшого стресу, неспокою й злості.

Спокійна усмішка допоможе досягти більшого
У більшості випадків конфлікти розпалюються між близькими людьми. У подібних ситуаціях є два варіанти розвитку подій: ми втрачаємо контроль або ж намагаємося максимально раціоналізувати те, що відбувається.

Вибір на користь того чи іншого варіанту залежить від здатності контролювати власну імпульсивність та бути гранично уважним. Тут буде набагато правильніше використовувати відкритість розуму, що дозволить «заспокоїти хвилі».

«З усмішкою простіше досягти бажаного, ніж з мечем»,

– Вільям Шекспір

Суть не в тому, щоб в суперечці хтось переміг, а хтось програв. Урок, отримає той, хто діяв більш врівноважено.

Мирний діалог, своєчасна усмішка та розслаблена поведінка у відповідь на агресію обов’язково стануть в пригоді й в інших ситуаціях в майбутньому. Ось чому кажуть: «Якщо хочете чогось досягти, усміхайтеся».

Злість – це дорога в нікуди
Гнів призводить до безвихідних ситуацій. Він заважає слухати й бути почутими, не дозволяє розуміти довколишніх й бути зрозумілим для них. Коли сердимося, ми вже не бачимо нічого, окрім власного его.

Жодна зі сторін конфлікту не думає про те, що може помилятися, що нав’язує свої ідеї, а не пояснює їх, або що приймає як належне пояснення, які можуть не мати нічого спільного з реальністю.

«Злитися – це все одно що хапатися за розпечене вугілля, щоб кинути його в іншу людину. Єдиний, хто отримає опіки, це ви самі»,

– Будда

Гнів затуманює розум розлючує людину, змушуючи її повірити в неможливість своєї помилки. А ще людина може навіть не усвідомлювати, що перемога в битві нічого їй не принесе, тому що вона не знає, про що думає її опонент, або тому, що в підсумку вона повірить в неправду.

Спокійне вирішення складної ситуації
З іншого боку, той, хто посміхається перед лицем труднощів, виявляється більш стійким, ніж той, хто злиться. Така людина розуміє, що роздуми й аналіз – це найгірші вороги зарозумілості та грубості, часто породжувані гнівом.

Більш того, вона отримує цінний досвід пошуку розв’язання проблеми, відкриваючи для себе терпимість. Дуже важливо вміти слухати й поважати чужу думку, яка не схожа на нашу, як і пам’ятати, що всі ми робимо помилки (і в мові, і у вчинках).

Звучить банально, але вміння контролювати себе в складні часи допомагає впоратися зі власними поривами люті. Мова йде не про те, щоб дивитися на проблеми крізь пальці, а про те, щоб навчитися максимально ефективно управляти цими поривами.

Як поводитись з дітьми дома

Коронавірусне захворювання (COVID-19) несе із собою тривожність, стрес і невпевненість. Особливо сильно їх відчувають діти різного віку. Кожна дитина справляється з такими емоціями по-різному. Але якщо у житті вашої дитини реальністю стали закриття школи, скасування подій або розлука з друзями, ваша любов та підтримка потрібні їй зараз як ніколи.

Ось декілька порад, як поводитися з дітьми вдома (і не лише під час карантину):

– Проявляйте ініціативу та розмовляйте із своїми дітьми про коронавірус спокійно, а також про важливу роль, яку діти можуть відігравати у підтримці свого здоров’я. Запропонуйте дитині обговорити проблему. Дізнайтеся, що саме діти вже знають, і дозвольте їм визначати напрямок розмови. Будьте чесні та прояснять правду словами, зрозумілими для дітей.

– Дотримуйтеся розпорядку дня. Структуруйте свій день так, щоб спершу зробити всі потрібні дітям речі: від шкільних завдань до інших справ. Потурбуйтеся про те, щоб у дітей був розпорядок дня, який може включати в себе ігровий час, коли дитина може за допомогою свого телефону зв’язатися з друзями. Також обов’язково має бути час на допомогу батькам із хатніми справами.

– Спробуйте альтернативне навчання. Є чимало LMS-платформ (Learning and Management System), що дозволяють учням ефективно навчатися, а вчителям організовувати цей процес.

– Організовуйте радісні події. Коли мова йде про те, як впоратися із важкими емоціями. Привертайте до себе увагу своєї дитини і намагайтеся врівноважити розмови про почуття з радісними подіями. Дозвольте дітям відволікатися від смутку. Влаштовуйте раз на декілька днів ігрові вечірки або разом готуйте їжу.

– Стежте за вашою поведінкою. Іноді необхідно стримувати важкі емоції, особливо, якщо вони дуже інтенсивні.

Якщо дитина ” дзеркалить”

Дитина “дзеркалить” під час письма

д

У своїй роботі зіткнулася з тим, що діти 5-6 річного віку, навчившись писати, дзеркалять букви і цифри – або пишуть з права на ліво, або букви виходять у них в дзеркальному відображенні. Чому так, і що з цим робити – часте запитання від батьків, вихователів і вчителів молодших класів. Переглянувши гори літератури, поспостерігавши за дітьми, я зробила висновки, якими поділюся тут.

У цій статті ви дізнаєтеся чому дитина дзеркалить.

Для початку необхідно виключити таке серйозне порушення, як дисграфія, або інші неврологічні проблеми.

Якщо немає ніяких відхилень, то чому ж дитина дзеркалить?
Найбільш точна і правильна відповідь – тому що в дитини дошкільного віку ще не сформований зрілий зв’язок між півкулями головного мозку. Для того, щоб зрозуміти про що мова, необхідно звернутися до нейрології. А саме до міжпівкульної асиметрії.

Ще зі школи нам відомий той факт, що права і ліва півкуля мозку у людини мають різні функції, вони керують різними видами діяльності. Від того, яка з півкуль найбільш розвинена у людини (в силу вроджених чи набутих властивостей), залежить її індивідуальність, особливості її сприйняття.

асиметрія півкуль

Спеціалізація півкуль мозку:

Ліва півкуля

мова
логіка
абстрактне (поняття)
здатність до аналізу, деталізація
вибудовування алгоритмів
оперування фактами, деталями, символами
Права півкуля

інтонаційна виразність
образне сприйняття
творчі можливості
інтуїція
здатність до адаптації
Вважається, що на момент народження права півкуля мозку дитини більша порівняно з лівою. Говорять, що до 9-10 річного віку дитина є «правопівкульною». Права півкуля розвивається і дозріває швидше, і тому в ранній період розвитку її роль у здійсненні психологічного функціонування є більш значною, порівняно з лівою. Справді, малюкам характерна мимовільність, низька усвідомленість поведінки, емоційність, безпосередність, цілісність і образність сприйняття. Суттєві зміни в міжпівкульній взаємодії відзначаються приблизно в 6-7 років, тобто якраз перед початком навчання у школі.

Зі збільшенням активності лівої півкулі з’являються складні поняття, розвивається абстрактне мислення, вміння рахувати й писати. Діти, у яких довше залишається правопівкульна спеціалізація гірше пишуть, пропускають літери, не дописують слова, їм важко дається таблиця множення, і такі діти часто дзеркалять в письмі.

Нормальна психічна діяльність передбачає спільну роботу обох півкуль головного мозку. Тобто між півкулями повинні сформуватися стійкі нейронні зв’язки, що передають інформацію. Це складний і поетапний процес. У дошкільника ці зв’язки ще дуже тонкі. Їх не можна перевантажувати (раннє читання і письмо, математика), але їм можна допомогти розвинутися.

Таким чином, дитинка приходить у цей світ спочатку “правопівкульною”, у міру дорослішання ліва півкуля теж починає розвиватися, утворюючи зв’язок з правою півкулею. Ці зв’язки спочатку дуже слабкі, це позначається на таких уміннях малюка, як письмо, читання, рахунок, симетричні рухи руками або ногами … Через ці слабкі зв’язки багато малюків (якщо вони ще й лівші) дзеркалять букви і цифри в письмі.

Якщо ви помітили таке у вашої дитини, не панікуйте. Все нормально. Просто постійно спокійно вказуйте на помилки, просіть виправити. Крім того, допоможіть розвинути і зміцнити міжпівкульні зв’язки. Для цього існують різні вправи. Робіть їх разом з дитиною по кілька разів на день. Просто так, або як фізкультхвилинки під час заняття з малюком.

Розклад уроків «Всеукраїнської школи онлайн»

Розклад уроків «Всеукраїнської школи онлайн»

В понеділок, 6 квітня, о 10:00 для учнів 5-11 класів з усієї країни стартує проєкт «Всеукраїнська школа онлайн» – уроки з 11 предметів транслюватимуться для учнів 5-11 класів. Про це повідомляє прес-служба Міносвіти.

Заняття для усіх класів можна буде переглянути на YouTube-каналі Міністерства освіти і науки. Також, за кожним класом закріплено телеканал чи медіаресурс, який у будні транслюватиме уроки для тих дітей, які з різних причин не мають можливості переглянути їх в Інтернеті.

Уроки проходитимуть щодня, з понеділка по п’ятницю, до кінця карантину. Кожного дня вони починатимуться о 10:00.

На YouTube-каналі МОН в описі під кожним відео вчителі також залишатимуть домашні завдання на закріплення теми, які учні зможуть зробити, щоб краще опанувати матеріал.

Детальніше за посиланням Розклад уроків «Всеукраїнської школи онлайн»